Свербіж, печіння й незвичні виділення більшість жінок звикла називати одним словом — молочниця. Через це в аптеці купується протигрибковий засіб, скарги на кілька днів стихають, а потім повертаються. Причина проста: за схожою симптоматикою стоять щонайменше два різні стани з різними механізмами й різним лікуванням.
Це не два слова для одного стану
Кандидозний вульвовагініт, який у побуті звуть молочницею, спричиняють дріжджоподібні гриби роду Candida. Вони присутні в піхві багатьох здорових жінок і стають проблемою лише тоді, коли надмірно розмножуються.
Бактеріальний вагіноз — це не інфекція, яку «підхопили», а порушення складу мікрофлори. Лактобактерії, що підтримують кисле середовище, поступаються місцем анаеробним бактеріям. Грибів у цій історії немає взагалі, тому протигрибкові засоби на неї не діють.
Як зазвичай проявляється кандидоз
Типова картина — виражений свербіж і печіння зовнішніх статевих органів, почервоніння й набряк, густі білі виділення, які нагадують сир і не мають різкого запаху. Часто додається дискомфорт під час сечовипускання та статевого акту.
Загострення нерідко збігається з курсом антибіотиків, вагітністю, погано контрольованим цукровим діабетом або зниженням імунітету. Це підказка: якщо епізоди повторюються, шукати треба не лише гриб, а й обставини, які йому сприяють.
Як зазвичай проявляється бактеріальний вагіноз
Тут провідна скарга інша — однорідні сірувато-білі рідкі виділення з неприємним «рибним» запахом, який посилюється після статевого акту й під час менструації. Свербежу та вираженого запалення часто немає зовсім.
Саме через відсутність болю візит нерідко відкладають. Тим часом вагіноз підвищує ризик запальних ускладнень після гінекологічних втручань, а під час вагітності пов’язаний із передчасними пологами.
Чому самолікування дає рецидиви
Перша причина — препарат не потрапляє в ціль. Протигрибковий засіб не змінює складу бактеріальної флори, а антибактеріальний не діє на гриби. Симптом тимчасово стихає за рахунок протизапального ефекту чи природного коливання скарг, а згодом повертається.
Друга причина — курс обривають на другий-третій день, щойно полегшало. Третя — не усувають те, що підтримує проблему: спринцювання, ароматизовані гелі та прокладки, часті необґрунтовані курси антибіотиків. Спринцювання вимиває лактобактерії й прямо працює проти одужання.
Що ще ховається за тими самими скаргами
Схожу картину дають трихомоніаз, аеробний вагініт, алергічний чи контактний дерматит вульви, атрофічні зміни в перименопаузі та окремі шкірні захворювання. Частина з них потребує обстеження партнера, частина — гормональної підтримки, частина — просто відміни засобу, який спричиняє подразнення.
Відрізнити ці стани на око неможливо навіть лікарю без обстеження, тому вгадування вдома системно програє.
Що робить лікар на прийомі
Прийом починається з розпитування: коли з’явилися скарги, з чим збіглися, що вже приймали й скільки днів. Далі — огляд у дзеркалах, вимірювання кислотності піхвового вмісту, мікроскопія мазка, за потреби посів із визначенням виду збудника та обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом. При повторних епізодах кандидозу перевіряють рівень глюкози крові; докладніше про обстеження можна прочитати на сайті Медичного центру Лікаря Ніколаєва.
Спочатку діагноз, потім лікування — послідовність саме така. Окремо лікар оцінює, чи потрібні призначення партнеру: при кандидозі й вагінозі це не рутинне правило, а рішення для конкретної пари.
Що залежить від самої жінки
Відмовитися від спринцювань і агресивних засобів для інтимної гігієни, не приймати антибіотики без призначення, тримати під контролем цукровий діабет, вибирати білизну з натуральних тканин. Ці кроки не замінюють лікування, але помітно зменшують шанс, що епізод повториться.
Свербіж і виділення — це симптом, а не діагноз. Один візит із мазком забирає менше часу й нервів, ніж кілька місяців спроб вгадати навмання.